Повернутися до звичайного режиму

Школа вдосконалення майстерності вчителів географії

Відповідно до плану роботи Гусятинського районного методичного кабінету 16 квітня 2019 року відбулося засідання школи удосконалення педагогічної майстерності вчителів географії на тему «Краєзнавство як ефективний спосіб формування ключових компетнностей учнів у сучасній школі».

В інформаційній частині методист Янюк І.Я. ознайомила присутніх з матеріалами обласного семінару-практикуму, який відбувся 11.04.2019 року в ТОКІППО, наголосила на ролі краєзнавчої роботи у патріотичному вихованні молоді, формуванню навиків дослідницької роботи школярів.

Л.Т.Сагайдак, вчитель географії ЗОШ І-ІІ ст. с.Котівка, запропонувала колегам поринути в захоплюючий світ духовних, історичних, культурних надбань нашого народу, побачити унікальну красу природи рідного краю, зокрема, Бучаччини.

Подорож-проща розпочалася з відвідування маленького села Рукомиш, що в околицях Бучача. Саме тут, в долині річки Стрипа, у так званих «Травертинових скелях», знаходиться монастир, заснований ченцями-монахами наприкінці ХІІІ століття, які рятуючись від татаро-монгольської навали, опинилися на Галичині.

Настоятель Свято-Онуфріївської церкви с.Рукомиш о.Михайло Суканець ознайомив присутніх з історією Святині, її особливими мистецькими, духовними і природними скарбами – Нерукотворним Образом Спасителя, Скельним монастирем, фігурою Св.Онуфрія Великого, створеної в кінці 1750-х років скульптором Іоанном Пінзелем.

Поруч з церквою є маленький водоспад, який утворює басейн, а також ботанічна пам’ятка – 370-річний клен-явір псевдоплатановий, діаметр стовбура якого сягає майже двох метрів.

Наступними об’єктами знайомства стали сакральні пам’ятки міста Бучач, а саме, краєвиди замкової гори, міська ратуша, монастир та церква отців Василіян, пам’ятник та внутрішній дворик будинку, в якому жив уродженець міста, Нобелівський лауреат, єврейський письменник Шмуель Йосеф Агнон.

Завершилася подорож відвідуванням одного із найдавніших на Поділлі Язловецького замку, який історики часто називають «ключем Поділля».

Найдавніша письмова згадка про нього датується 1373 роком, хоча існування першої оборонної мурованої споруди припадає вже на другу половину ХІІІ ст. Розташований на досить високому пагорбі, нижче Подільського плато, в меандрі річки Вільховець, лівої притоки Стрипи, що огортає його своєрідною петлею. Стіни замку збудовані з міцного девонського пісковику різноманітних відтінків – від червоного, до сіро-зеленого. А окремі архітектурні деталі виконані з білого вапняку.

З середини вісімнадцятого століття Язловецький замок поступово втрачає своє оборонне значення та перетворюється у магнатську резиденцію, а згодом у монастир Сестер Непорочного Зачаття Діви Марії. Цей монастир заснувала Марцеліна Даровська, яка належала до багатої шляхетської родини. Власне, вона і створила у Язловці перший Дім непорочниць та навчально-виховний заклад для дівчат.

Підсумком пізнавальної подорожі стало обговорення побаченого впродовж мандрівки, обмін думками та досвідом організації краєзнавчої роботи з школярами, вироблення методичних рекомендацій з даної теми.

/Files/photogallery/1636/10а.jpg /Files/photogallery/1636/17а.jpg /Files/photogallery/1636/18.jpg /Files/photogallery/1636/19.jpg /Files/photogallery/1636/6а.jpg /Files/photogallery/1636/4а.jpg /Files/photogallery/1636/9а.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.